Фото зі сторінки Володимира Яковенка у Facebook
У результаті повномасштабного вторгнення росії в Україну і постійних обстрілів населення Барвінкового Харківської області зменшилося в рази. Через масовий виїзд людей багато домашніх тварин було кинуто господарями напризволяще. Вони б усі загинули, якби не місцевий волонтер Володимир Яковенко. З початку березня він постійно годує та рятує тварин. Також допомагає людям: привозить їм ліки, продукти та інші необхідні речі.
Володимир Яковенко з Барвінкового за фахом ветеринар. Понад 15 років він працює в цій сфері, наразі є начальником Барвінківської районної державної лікарні ветеринарної медицини. Волонтерська діяльність чоловіка розпочалася на початку весни 2022 року.
– У перші дні війни в людей була паніка, втім обстрілів ще не було. Багато жителів громади поїхали, коли ворожі війська почали підходити до Ізюма, це десь початок весни. Спостерігалося дуже багато кинутих тварин, понад двісті. В основному це собаки та кішки, втім були кози, кури і корови. Коли я це побачив, то зрозумів, що треба допомогти тваринам, це моє покликання. Якщо б їх не годували, то десь через два тижні вони загинули, – каже ветеринар.
Володимир єдиний волонтер у Барвінковому, хто допомагає тваринам. Він зазначає, що на місяць у середньому треба близько тонни корму.
– У моєї дружини була ветеринарна аптека, там був достатній запас корму. Перші тижні брали звідти та розвозили годувати бездомних тварин. Потім потроху почали допомагати волонтери та інші небайдужі люди. Наразі раз у три-чотири дні об’їжджаємо, так би мовити, пригодовані зони, куди збігаються всі тварини. Їздити до кожного будинку і годувати тварин це не реально, ми всі розуміємо ситуацію з пальним, це дуже дорого, і фізично важко, тому чотирилапих повідв’язували, – розповідає волонтер.
Половина грошей, витрачених на корм, – це особисті кошти Володимира.
– Половина – це мої гроші, інша – це волонтери і небайдужі люди. Бувають зі Львова надсилають то мішок корму, то два, то пачку, різні обсяги. Нині важкий час. Усі вже морально втомилися від війни, плюс фінансово важко. Якщо раніше нам «донатили», то зараз такого практично немає. Тому наразі складніше займатися волонтерською діяльністю, аніж раніше, – каже барвінківець.