Харківський музей виставляє на аукціон унікальну піч та інші шедеври з колекції (фото) 361 16 октября 2022 15:00
Харківський художній музей запустив ексклюзивну NFT-колекцію «Мистецтво без кордонів» (ред.: NFT – це цифровий сертифікат, що підтверджує факт володіння певним цифровим активом).
Цифрова колекція буде доступна на торговому майданчику маркетплейс Binance, де уже оголосили про старт аукціону. Він триватиме з 13 по 20 жовтня.
На торги виставлено 15 творів із зібрання Харківського художнього музею — електронні копії відомих творів Альбрехта Дюрера, Георга Якоба Йоганна ван Оса, Івана Айвазовського, Сімона де Влігера, Іллі Рєпіна, Марії Башкірцевої, Генріха Семирадського та Тетяни Голембієвої .
Усі роботи розділені на 3 категорії:
- Gold (золотий): 5 робіт, стартова вартість — 1 000 тис дол. США;
- Silver (срібний): 5 робіт, стартова вартість — 750 дол. США;
- Bronze (бронзовий): 5 робіт, стартова вартість складає 500 дол. США.
«Кошти, виручені з аукціону, будуть направлені на операційну діяльність музею для відновлення його роботи, а також збереження робочих місць. Кожен переможець аукціону також отримає відео з подякою від директора музею», — йдеться у повідомленні.
«Ми зробили те, що практикують багато музеїв світу, в тому числі українські – виставляють на аукціон електронні копії творів зі своїх колекцій. Це наша перша учать у подібних торгах. Але ми не перші в Україні. На початку лютого цього року Національний художній музей України розпочав продаж NFT-токенів. Нещодавно схожий захід озвучив Національний музей у Львові ім. Андрія Шептицького», — розповіла «GX» заступник директора Харківського художнього музею з наукової роботи Лариса Абраменко.
За її словами, переговори щодо участі Харківського музею в аукціоні розпочалися ще влітку минулого року.
«Ми попередньо спілкувалися. Але далі переговорів справа не пішла. А ось цього року починаємо наш новий проект. Можливо, спонукало нас до цього незавидне становище нашого музею, пошкодженого обстрілами: без вікон, з проблемними дахами», — відзначила Лариса Абраменко.
В музеї сподіваються, що знайдуться покупці для цифрових копій харківських шедеврів, і музей отримає додаткові кошти на реставрацію та інші нагальні потреби.
«Твори, які ми виставляємо на торги — унікальні. Крім живопису та графіки, є два предмети декоративно-прикладного мистецтва: дрібна фосфорна пластика і бронза 15 століття — піч «Бронзовий кіт», створена у Китаї в імператорських майстернях епохи Мін. Річ досить унікальна. Єдина, подібної немає навіть у Китаї. «Бронзовий кіт», думаю, має зацікавити колекціонерів», — розповідає мистецтвознавець.
За словами заступника директора, кіт бездоганно відлитий у бронзі: тонке гравіювання на металі лише підкреслює лагідну м’якість шерсті.
«У Китаї кіт – це символ ясновидіння, і йому приписували здатність бачити духів ночі. Наш бронзовий кіт служив багатим китайцям грілкою. На його спині є ажурний коврик. Це кришка від грілки. А вигин хвоста та петля нарядного банта були її своєрідними ручками. Теплого кота ставили на коліна, зігрівали постіль. Ще кота можна було використовувати як курильницю, якщо всередину грілки засипати і вугілля, і суміш пахощів. , — розповідає Лариса Абраменко.
Графічна робота Альбрехта Дюрера «Прогулянка», копія якої також виставляється на торги, також є унікальною в колекції ХХМ, його візитівкою.
«У нашому музеї зберігається 26 робіт Дюрера, тоді як у тому ж музеї в Нюрберзі – будинку, де жив художник, немає жодної оригінальної роботи», — продовжує мистецтвознавець.
Людина, яка купить з аукціону твори з колекції Харківського художнього музею, отримає сертифікат про те, що вона володіє його електронною копією.
«Це так звані невзаємозамінні токени. Вся інформація, яка зосереджується на маркетплейс, залишається у цьому середовищі постійно. Її не можна ні замінити, ні підмінити, ні стерти, вона вічна»,- пояснила Абраменко.
За її словами зроблено по дві цифрові копії кожного із 15 творів.
«Ми виставляємо лише одну копію на маркетплейс Binance, друга зберігатиметься у нашому музеї», — уточнила заступник директора.
Довідка. NFT – це цифровий сертифікат, що підтверджує факт володіння певним цифровим активом. Сам токен не містить витвір мистецтва, а лише посилання на нього та смарт-контракт, що визначає права власника та можливості управління активом. У блокчейн-мережі можна знайти інформацію про всіх власників аж до поточного.
Права власника NFT прописані у смарт-контракті та, як правило, обмежуються можливістю купити, володіти та продати. Отже, купуючи NFT, інвестор не стає власником виняткових прав на оцифрований таким чином об’єкт мистецтва. Понад те, всі відносини подібного характеру поширюються і регулюються лише у межах конкретної блокчейн-сети. Чисто технічно умови NFT можуть передбачати передачу таких прав, але силу ця угода матиме лише в рамках блокчейн-мережі, в якій було згенеровано токен. Таким чином, автор оригінального твору залишає за собою право створення та продажу його копій, передачі прав у спадок, отримання відрахувань та інші.
Нагадаємо, у Харківському художньому музеї, приміщення якого на початку війни постраждали від російського ракетного обстрілу, зараз тривають термінові роботи з порятунку двох музейних будинків. Обидві будівлі (основна та виставкова) є пам’ятками історії та архітектури: зведені за проектами видатного архітектора Олексія Бекетова в 19-20 сторіччях.
2 березня 2022 року після ракетного обстрілу центру Харкова у Харківському художньому музеї не залишилося жодного вцілілого вікна — скло вибило вибуховою хвилею. На щастя, картини не постраждали.
Галина Половик