Гарячі обіди в Харкові: хто приходить, чим годують, коли займають чергу (фото) 648 09 декабря 2022 16:20
У Харкові майже 140 тисяч людей отримали гарячі обіди за перший тиждень роботи пунктів гарячого харчування. Про це повідомив Харківський міський голова Ігор Терехов і пообіцяв, що такі пункти будуть працювати до кінця зими, бо з кожним днем все більше харків’ян приходить за їжею.
«Рішення роздавати гарячу їжу було абсолютно правильним, і ми продовжуватимемо це робити до закінчення зими», — заявив мер.
Один із таких пунктів роздачі їжі знаходиться у школі №82, що у Слобідському районі Харкова. Зайняти чергу за обідом сюди приходять за півгодини, а то й раніше до відкриття. Об 11 годин тут вишикується черга у 100 і більше людей, в основному з пенсіонерів. Вчора давали суп, макарони по-флотськи, на третє — какао.
Пенсіонер Віктор Кирилов, колишній механік з Релейного заводу, прийшов десь за 25 хвилин до відкриття. Ходить зі своїми термосками не вперше. Дома у нього хвора дружина і донька, яка не працює. Живуть у 16-поверхівці, де електроплити.
«Беру на трьох. Дають супи, кашу з перловки, пшеничну. До них котлета, а вчора взяв курячі крильця з рисовою січкою. Нормально. Їжа, звісно, не ресторанна, але свіжа. Трохи допомагає нам у цей час. Швидше б ця війна закінчилася», — каже чоловік.
Пенсіонер Віктор Кирилов
Вдруге приходить за обідом і пенсіонерка Ліна Володимирівна, разом з сусідкою-подругою, від якої і дізналася про роботу пункту.
«Не від хорошого життя приходжу. У мене пенсія 2 500 грн. А ще собака і кішка. Живу із сином, у якого немає роботи. До війни я підробляла доглядальницею. А тепер усі дома сидять, моя послуга не потрібна нікому. У перший день, коли прийшла сюди, був суп із кльоцками і пшенична каша з підливою із курятини – крильця, ніжки. Спасибі, смачно», — каже пенсіонерка
«Удвох з чоловіком живемо. Учора він зі мною приходив за їжею, сьогодні не зміг — погано себе почуває. Смачно готують, свіженьке, тепленьке. Треба дякувати тим, хто про нас так дбає, дякувати тим, хто готує, хто має терпіння нас усіх тут вислуховувати», — каже Галина Михайлівна, також пенсіонерка, логопед за фахом. До війни вона ще працювала у дитсадку на Олексііївці.
«Досі сниться робота, дитсадок на Дубраві, який розбомбили. Люблю свою роботу, дітей. Пенсія у мене невелика. Маю 49 років, заробила 4 000 грн», — додає Ліна Володимирівна, яка вдруге приходить сюди, щоб набрати їжі.
Ніна Володимирівна, яка поруч в черзі, переживає, що обіди можуть закінчитися, а в неї невелика пенсія.
«Одна живу. Повідомлення, що дають обіди у чаті Нових будинків прочитала. Якщо й далі даватимуть, то добре, бо чула, що тільки до 12 грудня. Пенсія у мене менша за 3 000 грн, за газ багато платити треба, я в приватному секторі живу. Субсидія невелика. Добре, що є такі обіди. Вчора зварила трохи свого супчику, долила шкільного, з галушками — і дуже смачно. Тому нехай Господь їх благословляє», — каже харків’янка
Валерій Самсонов, який з першого дня ходить на пункт гарячого харчування, каже, що влітку також брав обіди, але в іншому місці.
Пенсіонер Валерій Самсонов
«Я – діабетик, але не можу купити ні м’яса, ні риби на пенсію в 2 906 грн 22 копійки (недавно підвищили), а до цього жив на 2 600 грн. Влітку на вул. Ньютона також були обіди у спортивній школі. Порції були великі, мого казанка з кашею на день вистачало. Я порахував, що за місяць я зекономив на їжі 800 грн. На них купив собі одяг, бо обносився. Тут смачно готують, але ріденько, маленькі порції. Спасибі, що годують, але якби трохи порції більші», — каже чоловік.
У черзі за їжею і Олена Сєрова. Вона – бібліотекарка. До пенсії їй ще пару років. Із доходів — 2 500 грн за так званий простій на роботі та 2 000 грн переселенських. Ще в квітні переїхали до родичів на Нові будинки із Салтівки, яку постійно обстрілювали. Удома ще лежача 90-річна бабуся, яка лишилася без пенсії.
Харківянки-переселенці Олена Сєрова з донькою
«Тьотю свою забрали з росії ще раніше, але не встигли переоформити пенсію. Тож їй не платять ні там, ні тут. Тільки 2200 грн отримує як ВПО. І субсидію не можу оформити, бо довідку про доходи бабусі не можу надати. Донька не працює, доглядає її. Живемо втрьох з переселенських та моїх 2 500 грн за так званий простий на роботі. Добре що за оренду квартиру не треба платити, живемо у родичів, але за комунальні послуги треба сплачувати», — розповіла Олена.
Вона приходить сюди втретє, але минулого разу не вистачило їжі.
«Швидко закінчується. За годину розбирають. Перший раз прийшли і взяли, а другий-раз пів на 12 прийшли, постояли в черзі, вийшла працівниця і каже, що закінчується, лише 10 обідів залишилося.
Однак цього разу ніхто з черги не пішов додому з порожнім посудом. На шкільній кухні наварили у півтора рази більше кількість порцій.
«У нас на 300 зазвичай порцій, але сьогодні приготували на 450 порцій, бо не вистачає. У нас з першого дня багато людей. А тепер стало ще більше. Видаємо до останньої людини. Їжу готуємо на шкільній кухні. Продукти нам привозять разом з переліком страв, які з них приготувати. Меню складають технологи. Люди приходять — беруть на себе і ще на когось із родини чи сусідів. Даємо стільки, скільки просять. Видаємо до останньої людини», — каже директор школи Алла Коломійцева.
За її словами, в основному у черзі стоять літні люди, переселенці, комунальники, які працюють на вулиці.
Фото: «GX»
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua
Галина Половик