До Дня науки. GX дозволили доторкнутися до таємниць харківських вчених (фото, відео) 68 18 травня 2024 22:20 Надбання колективу ХФТІ дивують світ та лякають ворога.
Уже понад двадцять років у третю суботу травня в Україні відзначають День науки. У 2024 році професійне свято наукових працівників припадає на 18 травня.
А ви знали? І під час війни харківські ентузіасти з гордістю відкривають наукові таємниці Всесвіту. Адже Харківщина здавна славилася науковими досягненнями.
Журналістці новинного порталу GX зробили пропозицію від якої не можливо було відмовитися — доторкнутися до таємниць великих фізиків Харкова та їхніх наукових досягнень. А саме відвідати Харківський фізико-технічний інститут (ХФТІ), який офіційно почав свій відлік 30 жовтня 1928 року.
До Дня науки маємо змогу нагадати, що саме в Харкові існує майже найбільш таємничий музей України, про який багато хто чув, але мало хто бачив. Його виставки — це справжній ексклюзив. Захоплюючі світлини його співробітників, що поєднують часи минулі та сучасність, перевертають уяву пересічної людини. Навіть німці , які знають ціну часу та грошей, виділили гроші, щоб зберегти історію наукових досягнень харківських вчених. А скільки експонатів у лабораторіях інституту, на яких працювали фізики зі світовими іменами. І навіть вулиця, якої немає на карті, але нею мріє пройти кожен справжній фізик… Але не будемо забігати наперед…
Наша подорож почалася з містечка вчених, саме через нього лежить шлях до ХФТІ. Тут поряд кипіло щасливе життя вчених, жили їхні родини і друзі…
А поряд було «справжнє пекло» — червона будівля, де знаходилися катівні ВНК, в яких було закатовано багато видатних українців – вчених, митців… усіх, хто посмів мати свій погляд на життя.
Вже на вході до ХФТІ відчувалась велич її вчених – на прохідній висів плакат до 120-річчя Льва Шубнікова, яке світ відзначав в останній рік перед війною – у вересні 2021 року.
До таємниці і зараз можна доторкнутися, лише отримавши спеціальну перепустку.
А далі кожен крок — історія, зафільмована для фотовиставки… Ми зупинилися біля карти ХФТІ, і провідний фахівець з публічних закупівель підрозділу ННЦ ХФТІ і по зову серця екскурсовод Володимир Дятков розповів лише малу крихту про кожну будівлю і вчених, які там творили.
А ви знали? Територія ННЦ ХФТІ ділиться на мекку та храм науки (саме так виглядає одна з будівель інституту).
А ще тут є вулиця Дау, по якій проходили легендарні фізики. Кожен вчений, що працює в цій галузі, має за честь опинитися в цій частині інституту.
У комплексі корпусів існує окрема будівля, що відведена під електростатичний генератор Ван де Граафа, який в розмірі понад 10 метрів. Накопичений досвід дав змогу приступити до проєктування генератора на рекордну на той час напругу в 5 млн вольт. До речі, під час будівництва в інститут завітав винахідник електростатичного генератора (що з часом отримав його ім’я) Ван де Грааф. На американського вченого справило враження побачене, і на згадку про подію було зроблене фото: Роберт Ван де Грааф на фоні монтажного майданчика.
А остов головного корпусу було побудовано з броньованого сплаву корабля «Марія» — ця «броня» витримала навіть підрив будівлі, від якого лише підскочив дах і став на місце…
Кожен новий факт ламає стереотипи, адже вчені — це не «очкарики» й «зануди» — це люди з неосяжним внутрішнім всесвітом, ще й з цікавими хобі, почуттям гумору та яскравими бажаннями, які вміло втілювалися в життя. Адже вони розщепили атоми водню та літію, працювали над створенням атомної бомби, але мріяли про мирний атом та розквіт економіки завдяки своїм досягненням…
А поряд з цим, як вони вміли грати, малювати… Отже, вчені вміли здивувати…
Так, існує цікава історія про легендарного фізика Антона Карловича Вальтера. Видатний вчений багато працював і добре заробляв, але не мав часу витрачати гроші. І ось, коли він вирішив купити авто, то обоав найкраще того часу — ЗИМ (ГАЗ-12). І ось, уявіть, скромний чоловік заходить із повною сумкою грошей і просить авто… Продавець в шоці, викликано міліцію… І як потім довелося вибачатися…Читайте також: У Харкові дітям подарували свято науки (фото, відео)
До речі, саме в ХФТІ є святая святих — кабінет Ландау у первозданному вигляді. Навіть крокодил на місці… До його кабінету веде вулиця Дау з його відбитками і відбитками інших славетних вчених, для яких честю було крокувати слідами великого вченого.
В кабінеті й досі крокодил, що висів на стелі і міг вкусити, а ось кого — це питання… Папери ученого, мікроскоп, шафа з документами та книгами і диван, на якому в його світлому розумі народжувалися видатні ідеї.
Докладно кожен фотофакт з екскурсії GX по ХФТІ — в альбомі на фейсбук-сторінці новинного порталу.
Колектив музейного сектору ННЦ ХФТІ — про наукову спадщину Харківщини
Ірина Споденець — про ідею створення виставки-дотику до сучасного та минулого ХФТІ на одній світлині
Керівниця музейного сектору ННЦ ХФТІ цікаво розповіла про посудину Дьюара
Володимир Дятков крок за кроком про унікальну спадщину славетного фізико технічно інституту Харкова
Цікава подробиця про наймолодший корпус ННЦ ХФТІ
Ще декілька кадрів хроніки ННЦ ХФТІ з подробицями з вуст співорганізатора унікальної виставки
Науковий співробітник музею В’ячеслав Греков додав до розповіді колег подробиці унікальної грантової програми ХФТІ
Оцифровано понад 1000 світлин спадщини легендарного ХФТІ і кожна з унікальною історією.
Довідка. На сьогодні Харківський фізико-технічний інститут — один з найстаріших й найбільших центрів фізичної науки в Україні. Ідея створення ФТІ була пов’язана з бурхливими організаційними перетвореннями у галузі фізичної науки в ХХ-ті роки минулого століття, саме з цим й повʼязано виникнення легендарного УФТІ в Харкові.
Не аби яку роль в організації УФТІ відіграв Абрам Федорович Іоффе (фізик єврейського походження з України, організатор науки, знаний як «батько радянської фізики») починав втілювати ідеї державного масштабу — децентралізацію науки. Іоффе часто цитував П. Еренфеста, який порівнював стан науки й техніки в Німеччині та у Франції, й підкреслював, що більш високий науковий потенціал Німеччини пов’язаний саме з тим, що в ній фізичні інститути знаходяться в багатьох містах на відміну від Франції, в якій майже вся наука зосереджена в одному Парижі. Тож, пропозиція створити в СРСР мережу фізико-технічних інститутів у великих містах була спрямована на розвиток науки та одночасного вирішення проблеми промисловості.
Офіційна дата народження УФТІ — 30 жовтня 1928 року. Про це йшлось з доповіді академіка А.Ф. Йоффе. Наведемо уривок з виступу вченого:
1. Визнати організацію Фізико-технічного інституту в Україні за необхідне.
2. Маючи на увазі, що Фізико-технічний інститут має бути пов’язаний за своєю роботою з науково-технічними потужностями України та встановити тісний зв’язок із заводськими лабораторіями й науково-дослідними установами… вважати за доцільне організувати інститут саме у Харкові!
І вже через дев’ять місяців УФТІ почав своє успішне функціонування й став першим потужним науковим центром в Україні.
Виставка «УФТІ у ретроспективі» — це відкритий проєкт відомчого музею ННЦ ХФТІ, який розроблявся з певною метою – як своєрідний фідбек на запити цільової аудиторії МКК УФТІ. Відвідувачам завжди було цікаво порівнювати старі світлини будівель УФТІ, їх зовнішнє та внутрішнє оздоблення з сучасним виглядом, знаходити відмінності або уявно добудовувати образи минулого на сучасні. До того ж аудиторія виявляла неабиякий інтерес до певного періоду функціонування УФТІ, його легендарних співробітників, відповідно з цим й пов’язана тема кожної роботи. Кожна окрема робота – це синтез фотозображень, що фіксує певну подію або знакову автентичну локацію. В основі документальної фотовиставки – унікальні світлини фотоархіву ННЦ ХФТІ та сучасні фото, зроблені співробітником ННЦ ХФТІ — Володимиром Дятковим (Провідний фахівець з публічних закупівель) який безпосередньо втілював ідею з фотоколажами в життя ще з 2021 р. Існує віртуальна версія цієї колекції, у межах проєкту «Резервна копія для майбутніх поколінь» науковими співробітниками МКК УФТІ створено NFT — колекцію «УФТІ. Харків». А ще Володимир створив презентацію з цікавими фактами про інститут та вчених, які працювали та відвідували його у різні часи.
Грантовий проєкт «Фотоархів ХФТІ: збереження, поширення та переосмислення» було реалізовано на базі Вiдомчого науково-технiчного музею ННЦ ХФТI (УФТI. Музейно-культурний комплекс). В межах реалізації проєкту залучено широку громадськість через наступні публічні заходи:
— виставка «УФТІ у ретроспективі», присвячена 95-річчю заснування Українського фізико-технічного інституту (ННЦ ХФТІ), організована в Харківському обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва (27 жовтня — 30 листопада 2023 р.);
— презентація колекції ретросвітлин фотоархіву ННЦ ХФТІ у відкритих фондах Вiдомчого науково-технiчного музею ННЦ ХФТI (УФТI. Музейно-культурний комплекс) 28 грудня 2023 р.
Реалізація проєкту забезпечила не тільки довготривале збереження та актуалізацію науково-технічної й культурно-історичної спадщини постраждалого внаслідок військових дій країни-агресора ННЦ ХФТІ шляхом оцифрування фотоархіву установи, а й відкрила нові можливості для інтерпретації, репрезентації та інтеграції у світовий простір унікальних фоторесурсів, що сприяє: — популяризації найстарішого в Україні фізичного наукового центру; — розвитку співробітництва як з дослідниками, так і з зацікавленою спільнотою; — залученню нової аудиторії до історичної та науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ й створенню нового формату комунікації з нею.
Реалізація проєкту уможливить розширення як локальних так і глобальних меж інтеграції та популяризації історико-культурної й науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ шляхом:
— розміщення тематичної добірки з оцифрованої колекції фотоархіву на українському порталалі «Міський медіархів»;
— розміщення на всесвітніх платформах NFT-колекції на «OpenSea» та на порталі «Museum diqital»;
— публікацій у соціальних мережах.
Це неймовірна праця, що до популяризація наукової діяльності ННЦ ХФТІ та піднесення престижу професії науковця в Україні шляхом створення та репрезентації цифрової колекції фоторесурсів з майже 100-річної історії функціонування ННЦ ХФТІ. А ще це актуалізація історико-культурної та науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ публічними заходами в межах проєкту.
Фото, відео та матеріал: GX, ННЦ ХФТІ, Споденець Ірина, Греков В’ячеслав, Дятков Володимир, Наталія Бойченко