14 жовтня Харків згадує видатних митців, які вчились і працювали у нашому місті — ГХ

14 жовтня Харків згадує видатних митців, які вчились і працювали у нашому місті (фото, відео) 235 14 жовтня 2024 18:00 Люди, які створювали історю міста.

Пам’ятаємо! Цього дня, 14 жовтня, в 1943 році народилася Раїса Кириченко – відома співачка, одна з найвідоміших випускниць Харківського інституту мистецтв, член Комітету Національних премій України ім. Т. Шевченка (вересень 1999 — жовтень 2001), Герой України.
Народилася у селянській родині у селі Землянки, нині Глобинський район Полтавської області. На сцену потрапила чи не випадково – до села приїхав із концертом хор Кременчуцького автозаводу. Керівник хору, почувши співи телятниці Раїси Корж, запросив її до свого колективу. Працювала на Кременчуцькому автозаводі контролером, водночас заочно навчалася та закінчила десятирічку.
Починаючи з 1962 року Раїса співала в ансамблі «Веселка» Полтавської філармонії, там вона і познайомилась із своїм майбутнім чоловіком, баяністом Миколою Кириченком.

У 1979 році Раїсі Опанасівні було присвоєно звання Народної артистки України.
У 80-ті закінчила Харківський інститут мистецтв.
У 1987 році Раїса Кириченко повертається до Полтави. Тут у неї виникла власна команда «Чураївна»; після успіху пісні «Пане полковнику» в її репертуарі з’являється все більше поп-шлягерів, вона записується в студії гурту «Фристайл». У світ виходять два компакт-диски Раїси Кириченко — «Долі моєї село» та «Цвіте черемшина».
З вересня 1994 року Раїса Кириченко працювала викладачем відділу співу Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка.
У 1995 році після гастролей в Канаді Раїсу Кириченко почали турбувати нирки. Від’їзд до Німеччини у листопаді 1996 року, де її чотири місяці готували до операції. 12 червня 1998 року в Україні співачці пересадили нирку.
У 1999 році за самовіддану працю, високу професійну майстерність та активну громадянську позицію її нагородили «Орденом княгині Ольги».
Після довгої хвороби, у 2000 році співачка переїхала до Києва.
Влітку 2002 року, стараннями Раїси Кириченко у її рідному селі Корещина було збудовано церкву та відремонтовано сільську школу, яка отримала статус середньої.
У 2003 році написала книгу спогадів «Я козачка твоя, Україно».
Того ж року, 31 жовтня, Указом президента України «за видатний особистий внесок у справі збереження та примноження національної пісенної спадщини та багаторічну творчу діяльність» Раїсі Кириченко присвоєно звання «Герой України» з врученням Ордена Держави.
У неї не було другорядних пісень, кожна ставала популярною.Читайте також: Історичний факт. 15 жовтня в Харкові встановлено пам’ятник видатному лікарю-офтальмологу (фото)

«Чураївна», «Я козачка твоя», «Жіноча доля», «Мамина вишня», «Два кольори» — всі ці пісні відомі не тільки в Україні.

Її співом захоплювалися слухачі Канади, Австралії, Німеччини, Польщі, Філіппін, Алжиру, Тунісу та інших країн світу, а також у штаб-квартирі ООН.

1 лютого 2005 року в Національному інституті хірургії та трансплантології Раїсі Кириченко зробили операцію на серці, яке постраждало внаслідок лікування медикаментами, які вона приймала для лікування нирок. Але операція не допомогла.

9 лютого 2005 року Раїса Опанасівна померла через хворобу серця у 61-річному віці. Похована в с. Корещина Глобинського району Полтавської області (поруч із могилою її матері, як вона заповіла).

Пам’ятаємо! Цього дня, 14 жовтня, 1927 року в Харкові народився Гелій Снєгірьов (псевдонім Євген Снєгірьов) – кінорежисер, письменник, кіносценарист, дисидент.

Закінчив Харківський театральний інститут. Працював в одному з харківських театрів, потім – сільським учителем.

У середині 1950-х переїхав до Києва. Викладав у ВНЗ, потім пішов у літературу та журналістику. Був прийнятий до Спілки письменників України. Друкувався у центральній пресі, писав сценарії.

За дисидентську діяльність заарештований у вересні 1977 року та засуджений. У жовтні 1977 року оголосив голодування і був переведений на примусове харчування. Результатом голодування став параліч. Наступного року Гелій Снєгірьов помер.

Пам’ятаємо! Цього дня, 14 жовтня, 1940 році у в Харкові народився Олександр Олександрович Сердюк (Лесь Сердюк) – відомий український актор.

В 1961 році закінчив Харківський театральний інститут. Після цього три роки працював у Харківському академічному українському драматичному театрі імені Шевченка.

Далі працював у Ризі та Києві.

З 1965 року знімався у кіно. Зіграв у більш ніж 80 фільмах («Тарас Бульба», «Молитва про гетьмана Мазепу», «Роксолана» та інші).

Помер 26 травня 2010 року у Києві.

Пам’ятаємо! Цього дня, 14 жовтня, в 1923 році відійшов у вічність видатний випускник Харківському інституті мистецтв імені Івана Котляревського, соліст Національної опери України, народний артист України, професор Олександр Андрійович Востряков.

Він народився 10 січня 1944 року.  
Навчався у Харківському інституті мистецтв імені Івана Котляревського на диригентському (1965–1971) та вокальному (1971–1973) факультетах. Сольний спів опановував у класі проф. Т. Веске.
У 1973-76 — асистент кафедри сольного співу Харківського інституту мистецтв імені Івана Котляревського і одночасно — на посаді соліста Харківського театру опери та балету.
В 1976-83 — соліст (тенор) Дніпропетровського театру опери та балету, з 1983 — Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка.
Одна з його коронних оперних партій — Радамес («Аїда» Дж. Верді).
Гастролював на оперних сценах Німеччини, Франції, Данії, Іспанії, Швейцарії, Польщі, Угорщини, Бельгії, Голландії…
Записувався на радіо. Проводив концертну діяльність.
З 1990 — викладач сольного співу Київської консерваторії (на кафедрі сольного співу, з 2001 р. — доцент). Роботі з ним завдячують своїми успіхами багато провідних майстрів сучасного українського вокального мистецтва.
Пішов з життя 14 жовтня 2023 року у віці 79 років

Источник