19 грудня в Харкові згадують важливі події та постаті в історії міста 70 19 грудня 2024 20:00 Історичні факти з життя міста. 19 грудня, в 1904 році народився Микола Виставкін (1904-1992) — легкоатлет, тренер та педагог. 1934 року Виставкін закінчив Харківський інститут фізичної культури. 
В 1936 став чемпіоном країни з метання молота, рекордсмен країни з метання диска (1929 рік) і метання зв’язки гранат (1940 рік). Учасник Другої світової війни. У повоєнні роки працював у Києві викладачем та старшим тренером збірної команди України з метання молота. Автор серії книг та посібників з легкої атлетики.
Помер 24 квітня 1992 року в Києві. 
19 грудня, в 1919 році Харків на 15 років був оголошений столицею України. Це дало певний імпульс економічному та культурному розвитку міста. Для розміщення управлінських установ було збудовано комплекс будівель на великому пустирі, з якого було сформовано найбільшу площу країни – Свободи. Це були будівлі: де були розміщені обласна рада та обласна адміністрація, а також знаменитий Держпром, дві гігантські будівлі, в яких розташовується університет імені Каразіна, готель «Харків». Ще з тих часів у Харкові працювали найкращі письменники, режисери та актори України, які стали класиками української літератури та театру. На початку 30-х у місті було збудовано промислові гіганти – турбінний завод, ХТЗ та інші.
Незламне наше місто і наразі — під час війни! 
19 грудня в 1943 році на Базарній площі в присутності десятків тисяч харків’ян були страчені нацистські злочинці, засуджені до страти на знаменитому Харківському процесі. Нагадаємо, Харківський процес став першим відкритим судом над нацистськими злочинцями. Він розпочався 15 грудня 1943 року. На лаві підсудних знаходилися троє німецьких катів: капітан військової контррозвідки Вільгельм Лангхельд, Р. Ріц, Р. Рецлав та їхній підручний М. Буланов…. Така ж доля чекає і на рашистів, нехай готуються! 
19 грудня 2020 року перестало битися серце відомого харківського режисера та педагога, заслуженого діяча мистецтв України, завідувача кафедри режисури Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського Олександра Аркадійовича Аркадіна-Школьника. Він помер від коронавірусу прямо на лікарняному ліжку. Йому було 68 років.
Про смерть Аркадіна-Школяра повідомили його колеги та учні у соцмережах.
Він народився 29 лютого 1952 року в місті Харків.
З дитинства мріяв присвятити своє життя театру і тому вступив до Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Вже на 4 курсі зробив свою першу режисерську роботу – він був запрошений до чернівецького театру ім. Кобилянської, де поставив дитячу «Казку про злих брехунів і чотирьох сміливців», яку шість разів показали по центральному телебаченню. «У спектаклі була справжня бричка та живий оркестр – це незабутньо», — говорив режиссер в інтерв’ю GX.
У 1976 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
Після отримання диплома Аркадіна-Школьник запросили до Харківського державного академічного драматичного театру ім. Т. Шевченка, де він пропрацював не один рік (1976-1986 роках) – і режисером-постановником, та художнім керівником театру. Багато років викладав у Харківському національному інституті мистецтв ім. І. П. Котляревського виростив не одне покоління талановитих учнів.
А ще 20 років був режисером-постановником або запрошеним режисером у Донецькому державному музично-драматичному театрі.
Багато років тому до 60-річного ювілею режисера журналісти GХ готували інтерв’ю з Аркадіним-Школяром. Тоді він працював художнім керівником у театрі ім. Шевченко і готував до виходу чергову прем’єру — виставу «Навіжений Журден», яка стала своєрідним подарунком до його дня народження. На його рахунку понад 50 постановок.
Основні вистави: «Зойчина квартира» (1989), «Навіжений Журден» (2005, також автор сценіч. композиції) М. Булгакова, «Народний Малахій» М. Куліша (1994), «Темна історія» П. Шеффера (2000), «Соло для годинника з боєм» О. Заградника (2001), «Контрабас» (2005), «У джазі тільки дівчата» (2006) за мотивами к/ф Б. Вайлдера, «Боїнґ-Боїнґ» М. Камолетті (2008).
Помер 19 грудня 2020 року в Харкові.Читайте також: 18 грудня в історії Харкова: в місті прийнято рішення увічнити пам’ять героїв